Основні дати в історії європейської інтеграції

9 ТРАВНЯ 1950 р. Міністр закордонних справ Франції Робер Шуман виступає з важливою промовою із пропозиціями, заснованими на ідеях Жана Моне. Він пропонує Франції та Федеративній Республіці Німеччина об’єднати свої ресурси вугілля та сталі в нову організацію, до якої зможуть приєднатися інші європейські країни. 

18 КВІТНЯ 1951 р  Шість країн – Бельгія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Федеративна Республіка Німеччина та Франція – підписують у Парижі Договір про створення Європейського об’єднання вугілля та сталі (ЄОВС). Він набув чинності 23 липня 1952 року з терміном дії на 50 років.

1-2 ЧЕРВНЯ 1955 р. На зустрічі у Мессіні міністри закордон них справ шести країн вирішують поширити європейську інтеграцію на всю економіку.

25 БЕРЕЗНЯ 1957 р. Шість країн підписують у Римі договори про створення Європейського економічного співтовариства (ЄЕС) та Європейського співтовариства з атомної енергії (Євратом). Вони набули чинності 1 січня 1958 року.

4 СІЧНЯ 1960 р.Ухвалена за ініціативою Сполученого Королівства Стокгольмська конвенція заснувала Європейську асоціацію вільної торгівлі, до складу якої увійшли окремі європейські країн що не були членами  ЄЕС.

20 ЛИПНЯ 1963 р. В Яунде підписано Угоду про асоційоване членство між ЄЕС та 18 африканським країнами.

8 КВІТНЯ 1965 р. Підписано договір про злиття виконавчих органів трьох співтовариств (ЄОВС, ЄЕС та Євратом) і створено єдину Раду та єдину Комісію. Договір набув чинності 1 липня 1967 року.

29 СІЧНЯ 1966 р.  «Люксембурзький компроміс»: після політичної кризи Франція погоджується знову брати участь у засіданнях Ради у відповідь на домовленість про те, що правило одноголосності зберігатиметься у випадках, коли під загрозою перебуватимуть «життєво важливі національні інтереси».

1 ЛИПНЯ 1968 р. На 18 місяців раніше запланованого терміну повністю скасовано митні формальності між державами-членами щодо промислових товарів, а також запроваджено загальний зовнішній митний тариф.

 1-2 ГРУДНЯ 1969 р. Під час Гаазького саміту політичні лідери ЄЕС ухвалюють рішення продовжувати просування європейської інтеграції.

22 КВІТНЯ 1970 р. У Люксембурзі підписано договір, який дозволив Європейським Співтовариствам отримувати більше фінансування за рахунок «власних ре сурсів» та наділив Європейський Парламент більшими контрольними повноваженнями.

1 СІЧНЯ 1973 р. До Європейських Співтовариств приєдналися Данія, Ірландія та Сполучене Королівство, збільшивши число країнучасниць до дев’яти. Норвегія за результатами референдуму утрималася від приєднання.

 9-10 ГРУДНЯ 1974 р. Під час Паризької зустрічі на найвищому рівні політичні лідери дев’яти держав-членів ухвалюють рішення проводити три зустрічі на рік у форматі Європейської Ради. Вони також схвалюють проведення прямих виборів до Європейського Парламенту і постановляють створити Європейський фонд регіонального розвитку.

28 ЛЮТОГО 1975 р. У Ломе підписано конвенцію (Ломе I) між ЄЕС та 46 країнами Африки, Карибського і Тихоокеанського басейнів (АКТ).

 22 ЛИПНЯ 1975 р.Підписано договір, який надав Європейському Парламенту більше повноважень щодо бюджету і яким створено Європейський Суд аудиторів. Він набув чинності 1 червня 1977 р.

7-10 ЧЕРВНЯ 1979 р. Перші прямі вибори 410 депутатів Європейського Парламенту.

1 СІЧНЯ 1981 р. До Європейських Співтовариств приєднується Греція, збільшуючи число країн-учасниць до десяти.

 14-17 ЧЕРВНЯ 1984 Другі прямі вибори до Європейського Парламенту.

7 СІЧНЯ 1985 р. Жак Делор стає Президентом Комісії (1985–1995 рр.).

 14 ЧЕРВНЯ 1985 р. Підписано Шенгенську угоду з метою скасувати контроль на внутрішніх кордонах країн-членів Європейських Співтовариств.

7 СІЧНЯ 1985 р. Жак Делор стає Президентом Комісії (1985–1995 рр.).

1 СІЧНЯ 1986 р. Іспанія та Португалія приєднуються до Європейських Співтовариств, збільшуючи кількість країн-учасниць до 12.

17 та 28 ЛЮТОГО 1986 р. У Люксембурзі та Гаазі підписано Єдиний європейський акт. Він набув чинності 1 липня 1987 р.

15 ЧЕРВНЯ 1987 р. Програма “‘Erasmus” розпочала роботу, мета якої - підтримка молоді, яка бажає взяти участь у навчанні в іншій європейській країні.

15 та 18 ЧЕРВНЯ 1989 р. Треті прямі вибори до Європейського Парламенту.

9 ЛИСТОПАДА 1989 р.  Падіння Берлінської стіни.

3 ЖОВТНЯ 1990 р.  Об’єднання Німеччини.

9-10 грудня 1991 рЄвропейська Рада у Маастрихті схвалює текст Договору про Європейський Союз. Він закладає фундамент спільної зовнішньої політики та політики безпеки, тіснішої взаємодії в галузі правосуддя і внутрішніх справ, створення економічного і монетарного союзу, у тому числі запровадження спільної валюти.

7 ЛЮТОГО 1992 р.  У Маастрихті підписано Договір про Європейський Союз. Він набув чинності 1 листопада 1993 року.

1 січня 1993 р. Створення спільного ринку.

9 та 12 червня 1994 р.  Четверті прямі вибори до Європейського парламенту.

1 СІЧНЯ 1995 р. Австрія, Фінляндія та Швеція приєднуються до ЄС, після чого кількість його членів сягає 15. Норвегія відмовляється від вступу за результатами повторного референдуму, на якому більшість населення проголосувала проти.

23 СІЧНЯ 1995 р. Нова Європейська Комісія починає виконувати свої обов’язки під головуванням Жака Сантера (1995–1999 рр.).

27-28 ЛИСТОПАДА 1995 р. Європейсько-середземноморська конференція у Барселоні започатковує партнерські стосунки між ЄС та країнами південного узбережжя Середземного моря.

2 ЖОВТНЯ  1997 р.  Підписано Амстердамський договір. Він набуває чинності 1 травня 1999 року.

30 БЕРЕЗНЯ 1998 р. Починається вступний процес для нових країн-кандидатів – Кіпру, Мальти та 10 країн Центральної та Східної Європи.

1 СІЧНЯ 1999 р.  Одинадцять країн ЄС переходять на євро, яке з’являється на фінансових ринках, замінивши їхні національні валюти у безготівкових розрахунках. Європейський центральний банк бере на себе відповідальність за монетарну політику ЄС.

10 та 13 червня 1999 р. п'яті прямі вибори до Європейського Парламенту.

15 вересня 1999 р. Нова Європейська Комісія починає виконувати свої обов’язки під головуванням Романо Проді (1999–2004 рр).

 15–16 ЖОВТНЯ 1999 року На своєму засіданні в Тампере Європейська Рада ухвалює рішення про перетворення ЄС на зону свободи, безпеки та справедливості.

 23–24 БЕРЕЗНЯ 2000 р. На своєму засіданні у Лісабоні Європейська Рада розробляє стратегію зі стимулювання зайнятості в ЄС, модернізації економіки та зміцнення соціального єднання у високотехнологічній Європі.

7–8 ГРУДНЯ 2000 р.У Ніцці Європейська Рада досягає згоди стосовно тексту нової угоди, що змінює систему ухвалення рішень у ЄС. Метою є підготування Союзу до майбутнього розширення. Президенти Європейського Парламенту, Європейської Ради та Європейської Комісії урочисто проголошують Хартію фундаментальних прав ЄС.


 1 січня 2001 р. Греція стає дванадцятою країною, яка приєднується до єврозони.

26 ЛЮТОГО 2001 р. Підписано Ніццьку угоду. Вона набуває чинності 1 лютого 2003 року.

14-15 ГРУДНЯ 2001р. Європейська Рада ухвалює Лаакенську декларацію про майбутній Союз. Вона відкриває шлях до подальшого реформування ЄС та створення Конвенту з підготовки Європейської Конституції. Валері Жискар д’Естена призначено Головою Конвенту.

1 СІЧНЯ 2002 р.  Банкноти та монети євро надходять в обіг у 12 країнах єврозони.

10 ЛИПНЯ 2003 р.  Конвент з питань майбутньої Європи завершив роботу над проектом Європейської Конституції.

1 ТРАВНЯ 2004 р.   Естонія, Кіпр, Латвія, Литва, Мальта, Польща, Словаччина, Словенія, Угорщина та Чеська Республіка приєднуються до ЄС.

10 та 13 ЧЕРВНЯ 2004 р.  Шості прямі вибори до Європейського Парламенту.
29 жовтня 2004 р. Угоду про Конституцію Європейського Союзу було підписано главами держав та урядів 25 країн-членів ЄС у Римі.

22 ЛИСТОПАДА  2004 р. Новий склад Європейської Комісії приступає до виконання своїх обов’язків під керівництвом Жозе Мануеля Баррозу.

15–16 ЖОВТНЯ 2004 р. На своєму засіданні в Тампере Європейська Рада ухвалює рішення про перетворення ЄС на зону свободи, безпеки та справедливості.

29 ТРАВНЯ та 1 ЧЕРВНЯ 2005 р. Виборці на референдумі у Франції не схвалюють Конституцію. Через три дні так само висловлюються виборці у Нідерландах.

 З ЖОВТНЯ 2005 р. Початок переговорів про приєднання до ЄС Туреччини та Хорватії.

1 СІЧНЯ 2007 р. Болгарія та Румунія вступають до Європейського Союзу. Словенія стає 13 країною, що входить в єврозону.

13 грудня 2007 р. Підписано Лісабонський договір.

1 СІЧНЯ 2008 р. Кіпр та Мальта стають 14 та 15 країнами, які приєднуються до єврозони.

1 СІЧНЯ 2009 р.  Словаччина стає шістнадцятою країною, що приєднується до єврозони.

4–7 ЧЕРВНЯ 2009 р. Сьомі прямі вибори до Європейського Парламенту.

2 жовтня 2009 р. За результатами референдуму Ірландія схвалює Лісабонський договір 

1 ГРУДНЯ 2009 р. Лісабонський договір набуває чинності. Германа Ван Ромпея обрано Президентом Європейської Ради. Кетрін Ештон обрано Високим представником Європейського Союзу із закордонних справ політики і безпеки.

9 ТРАВНЯ 2010 р.  Створено Європейський фінансовий стабілізаційний фонд, обсяг гарантованих коштів якого нині становить 780 млрд євро.

1 СІЧНЯ 2011 р. Естонія стає сімнадцятою країною, яка приєднується до єврозони.

2 БЕРЕЗНЯ 2012 р. Договір про стабільність, координацію та управління в економічному та валютному союзі (“фіскальний договір”) підписано 25 країнами ЄС. Він набуває чинності з 1 січня 2013 року.

6 ГРУДНЯ 2012 р.  Європейський Союз нагороджений Нобелівською премією миру. Нагорода - це визнання внеску ЄС протягом шести десятиліть у розвиток миротворчості, демократії та прав людини.

1 ЛИПНЯ 2013 р. Хорватія приєднається до Європейського Союзу. 

15 ЖОВТНЯ 2013 р. Банківський союз створюється спільною системою банківського нагляду.

1 СІЧНЯ 2014 р. Латвія приєднується до зони євро.

22-25 ТРАВНЯ 2014 р.  Восьмі прямі вибори до Європейського Парламенту.

1 ЛИСТОПАДА 2014 р.  Федеріку Могеріні обрано Високим представником Європейського Союзу із закордонних справ і політики безпеки. 

3 ЛИСТОПАДА 2014 р. Розпочав роботу нинішній склад Європейської Комісії під президенством Жана - Клода Юнкера.

1 ГРУДНЯ  2014 р. Посаду Президента Європейської Ради обіймає Дональд Туск.

1 СІЧНЯ 2015 р. Литва стає дев’ятнадцятою країною, яка запровадила євро. 

24 ЧЕРВНЯ 2015 р. Європейський фонд стратегічних інвестицій створений для залучення більшої кількості інвестицій та створення нових робосих місць.

11 ГРУДНЯ 2015 р. На конференції ООН у Парижі між 195 країнами прийнята Угода, її мета - боротьба зі зміною клімат.

23 ЧЕРВНЯ 2016 р. На референдумі у Великій Британії більшість громадян віддали свій голос за вихід країни із Європейського Союзу.

З 23 по 26 травня 2019 р. Дев`яті прямі вибори до Європейського Парламенту.3

1 січня 2020 р. о 23:00 за Грінвічем, Велика Британія офіційно залишила Європейський Союз. Велика Британія до кінця року ще буде застосовувати деякі законм і правила ЄС в рамках перехідного періоду, але участі в роботі органів союзу вже не бере.



Хронологія розширення ЄС

1957 Бельгія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Франція, ФРН
1973 Велика Британія, Данія, Ірландія
1981 Греція
1985 Гренландія (автономна територія Данії) покинула союз
1986 Іспанія, Португалія
1990 НДР (Об`єднались із ФРН, надалі як єдина Німеччина)
1995 Австрія, Фінляндія, Швеція
2004 Естонія, Кіпр, Латвія, Литва, Мальта, Польща, Словаччина, Словенія, Угорщина, Чехія
2007 Болгарія Румунія
2013 Хорватія 31 січня 2020 р. о 23:00 за Грінвічем, Велика Британія офіційно залишила Європейський Союз.


Джерело: Європа у 12 уроках Київ: Представництво ЄС в Україні, 2017

© Європейський Союз, 2017 Повторне використання дозволено, якщо джерело підтверджено.